Живий куточок в бібліотеці. Олександрійська міська ЦМБД ім. Ю.Гагаріна_відео

Кот метит территорию... Что делать?

Несмотря на всю нашу любовь и привязаность к своим любимцам, проблем не избежать.

Никогда не задумывалась над этим вопросом, пока не столкнулась с проблемой. Десять лет жил себе кот, не доставлял особых проблем. И тут тебе на...

Так что же делать???

Перечитав множество статей, пришла к выводу, что совсем не правильно веду себя со своим питомцем. Особый интерес вызвал совет "Теперь нужно стать котом самому и начать шипеть...")))

Но некоторые советы были полезны. Хочу поделиться с вами одной из удачных, на мой взгляд, статьей. Как отучить его делать ЭТО? А также - как устранить последствия?

Надеюсь, что прочитав все это вы справитесь с проблемой (если такая есть).

Удачи и терпения!!!

Сонячна Кімната.Оповідка перша "Гуччі"

В одній Сонячній кімнаті, на самому видному місці стояв скляний будиночок. Його мешканці, бундюжні та пихаті Риби, цілий день займалися своїми справами. Вони ніколи не дружили між собою, не розмовляли, не ділилися новинами, і навіть не знали, що у старенького діда Сома скоро поважний ювілей. И все б було нічого, якби одного разу не трапилася чудна подія.

 Серед білого дня простір кімнати наповнився гамірним криком. Поряд із скляним будиночком з’явився металевий, з блискучими брязкальцями і дерев’яними гойдалочками. Кумедне створіння з червоними щічками на ймення Гуччі порушило спокій тутешніх мешканців. Гуччі була папугою, але не простою. Її дід Корелла плавав на великому пароплаві з високою трубою по Середземному морю. Цілими днями папуга розповідала рибкам морські історії. Вона трясла своїм гарненьким чубчиком, клялася в правдивості своїх оповідок. Але Риби, зайняті своїми нагальними справами, її не слухали рівно до тих пір, поки у горластої Гуччі не з’явився однодумець – хвилястий папужка Гошик...

4 ЖОВТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ТВАРИН

У далекому 1931 році в італійській Флоренції зібралися на міжнародний конгрес захисники природи та їхні прихильники, які і прийняли рішення започаткувати відзначення 4 жовтня Всесвітнього дня захисту тварин. Ця ідея сподобалася всім, і підтвердженням тому є той факт, що в 2008 році в 66 країнах у цей день пройшли різноманітні акції та заходи, присвячені тваринам. В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року.
Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин.
В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року. Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Дитяча бібліотека закликає всіх берегти та піклуватися про "друзів наших менших", оскільки кожна тваринка потребує нашої уваги.
 З нагоди свята, було розпочато написання оповідок про мешканців бібліотечного мінізоопарку. Тож, чекайте та читайте на блозі.

Літо. Сонце. Спека.

Літні спекотні дні змушують нас шукати прохолоди біля водоймищ, подорожувати, відвідуючи різні місця як нашої країни, так і за її кордонами (у всякому разі ті, хто має таку змогу). Та скільки  б ми не мандрували, все одно повертаємось до рідного дому, де все своє, рідне... Тут також є можливість вдало та з користю провести вільний час. Дитяча бібліотека ім. Ю. Гагаріна завжди чекає на своїх відвідувачів - і влітку, і взимку. Та в літню спеку тут особливо приємно знаходитися. Особлива архітектура споруди забезпечує прохолоду навіть в найжаркіші дні. Крім того, тут завжди є чим себе зайняти: читання, спілкування з однолітками, інтернет зала, ігрова кімната, Kineсt-зона і звісно, міні-зоопарк, бібліотеки. Великою популярністю користується ця частина бібліотеки, оскільки живе спілкування з природою незамінне. Непосидючий кролик, кумедний щур, дзвінкоголосі папуги, хом'ячок та інші мешканці додають відвідувачам бібліотеки позитивного настрою на довгий час.

"Аліса в книжковій країні чудес"

І знову поповнення в бібліотечному міні-зоопарку. Знайомтесь  - нова мешканка - маленьке сіреньке декоративне щуреня. Її подарувала нам учениця однієї із сусідніх шкіл, яка має вдома сімю крис. Іх потомство вона роздає у хороші руки. Дівчинка запропонува нам одну тваринку. Коли ми побачили Алісу (саме так її назвали), то були зачаровані нею. Оченята,  як вуглинки, крихітні рожеві лапки та неймовірна біла пляма, яка протягується вздовж усього пузика. Звірятко виявилося ніжним і лагідним. Навіть ті, хто раніше боявся  крис та мишей, з радістю беруть Алісу в руки. Кумедна, щоранку застрічає нас, зависаючи лапками на стінках клітки або виглядаючи з віконця свого будиночку.  А найголовніше, не перебірлива у їжі. Ість все і завжди. Навіть, якщо вже не голодна, то хапає смаколики та ховає їх на майбутнє.

Бібліо-Енджи

 Нещодавно в живому куточку нашої бібліотеки зявилася нова мешканка. Анджеліна - таке імя отримала малесенька самочка хом'яка. Біленька, з сіруватою голівкою, тендітна, з
вугільно чорними оченятами, заворожила всіх. Їй лише місяц, але вона вже добре харчується та активно вивчає своє нове помешкання. Відвідувачі, діти, приділяють їй чимало уваги, то ж вона в нас справжня зірка, хоча на екрані ще не засвітилася на відміну від інших мешканців бібліотечного міні-зоопарку. Але, я гадаю, в неї все ще попереду. Хом’яки, як це не дивно, прекрасно розрізняють інтонації людського голосу і з часом вміють безпомилково визначати, хто саме перед ними – господар або ж незнайома людина. Більш того, ці тварини чудово розуміють, коли їх хвалять, і коли ними незадоволені. Тож, маю надію, що наша Енджи також буде досить кмітливою та швидко адаптується до нового середовища. Більше про догляд та утримання хом'ячків читайте тут.