Сонячна Кімната.Оповідка перша "Гуччі"

В одній Сонячній кімнаті, на самому видному місці стояв скляний будиночок. Його мешканці, бундюжні та пихаті Риби, цілий день займалися своїми справами. Вони ніколи не дружили між собою, не розмовляли, не ділилися новинами, і навіть не знали, що у старенького діда Сома скоро поважний ювілей. И все б було нічого, якби одного разу не трапилася чудна подія.

 Серед білого дня простір кімнати наповнився гамірним криком. Поряд із скляним будиночком з’явився металевий, з блискучими брязкальцями і дерев’яними гойдалочками. Кумедне створіння з червоними щічками на ймення Гуччі порушило спокій тутешніх мешканців. Гуччі була папугою, але не простою. Її дід Корелла плавав на великому пароплаві з високою трубою по Середземному морю. Цілими днями папуга розповідала рибкам морські історії. Вона трясла своїм гарненьким чубчиком, клялася в правдивості своїх оповідок. Але Риби, зайняті своїми нагальними справами, її не слухали рівно до тих пір, поки у горластої Гуччі не з’явився однодумець – хвилястий папужка Гошик...

4 ЖОВТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ТВАРИН

У далекому 1931 році в італійській Флоренції зібралися на міжнародний конгрес захисники природи та їхні прихильники, які і прийняли рішення започаткувати відзначення 4 жовтня Всесвітнього дня захисту тварин. Ця ідея сподобалася всім, і підтвердженням тому є той факт, що в 2008 році в 66 країнах у цей день пройшли різноманітні акції та заходи, присвячені тваринам. В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року.
Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин.
В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року. Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Дитяча бібліотека закликає всіх берегти та піклуватися про "друзів наших менших", оскільки кожна тваринка потребує нашої уваги.
 З нагоди свята, було розпочато написання оповідок про мешканців бібліотечного мінізоопарку. Тож, чекайте та читайте на блозі.

Літо. Сонце. Спека.

Літні спекотні дні змушують нас шукати прохолоди біля водоймищ, подорожувати, відвідуючи різні місця як нашої країни, так і за її кордонами (у всякому разі ті, хто має таку змогу). Та скільки  б ми не мандрували, все одно повертаємось до рідного дому, де все своє, рідне... Тут також є можливість вдало та з користю провести вільний час. Дитяча бібліотека ім. Ю. Гагаріна завжди чекає на своїх відвідувачів - і влітку, і взимку. Та в літню спеку тут особливо приємно знаходитися. Особлива архітектура споруди забезпечує прохолоду навіть в найжаркіші дні. Крім того, тут завжди є чим себе зайняти: читання, спілкування з однолітками, інтернет зала, ігрова кімната, Kineсt-зона і звісно, міні-зоопарк, бібліотеки. Великою популярністю користується ця частина бібліотеки, оскільки живе спілкування з природою незамінне. Непосидючий кролик, кумедний щур, дзвінкоголосі папуги, хом'ячок та інші мешканці додають відвідувачам бібліотеки позитивного настрою на довгий час.

"Аліса в книжковій країні чудес"

І знову поповнення в бібліотечному міні-зоопарку. Знайомтесь  - нова мешканка - маленьке сіреньке декоративне щуреня. Її подарувала нам учениця однієї із сусідніх шкіл, яка має вдома сімю крис. Іх потомство вона роздає у хороші руки. Дівчинка запропонува нам одну тваринку. Коли ми побачили Алісу (саме так її назвали), то були зачаровані нею. Оченята,  як вуглинки, крихітні рожеві лапки та неймовірна біла пляма, яка протягується вздовж усього пузика. Звірятко виявилося ніжним і лагідним. Навіть ті, хто раніше боявся  крис та мишей, з радістю беруть Алісу в руки. Кумедна, щоранку застрічає нас, зависаючи лапками на стінках клітки або виглядаючи з віконця свого будиночку.  А найголовніше, не перебірлива у їжі. Ість все і завжди. Навіть, якщо вже не голодна, то хапає смаколики та ховає їх на майбутнє.

Бібліо-Енджи

 Нещодавно в живому куточку нашої бібліотеки зявилася нова мешканка. Анджеліна - таке імя отримала малесенька самочка хом'яка. Біленька, з сіруватою голівкою, тендітна, з
вугільно чорними оченятами, заворожила всіх. Їй лише місяц, але вона вже добре харчується та активно вивчає своє нове помешкання. Відвідувачі, діти, приділяють їй чимало уваги, то ж вона в нас справжня зірка, хоча на екрані ще не засвітилася на відміну від інших мешканців бібліотечного міні-зоопарку. Але, я гадаю, в неї все ще попереду. Хом’яки, як це не дивно, прекрасно розрізняють інтонації людського голосу і з часом вміють безпомилково визначати, хто саме перед ними – господар або ж незнайома людина. Більш того, ці тварини чудово розуміють, коли їх хвалять, і коли ними незадоволені. Тож, маю надію, що наша Енджи також буде досить кмітливою та швидко адаптується до нового середовища. Більше про догляд та утримання хом'ячків читайте тут.

З серії "Домашні улюбленці наших користувачів"

Уже котрий рік поспіль на базі нашої бібліотеки проходить практику студентка Наталія Калабіна. Вона є нашою постійною і давньою читачкою. З дитинства мріяла про бібліотечну справу, то ж вступила до Олександійського училища культури, а по закінченню продовжила навчання в Київському національному університеті культури та мистецтв. Цього року також прибула до нас на виробничу практику. Та хочу розповісти про її домашнього улюбленця. Рік тому, а саме 1 березня на світ з'явилося чарівне пухнате створіння - кошеня. Наталя, не задумуючись, забрала його до себе. Беручи до уваги місяць його народження,  ім'я прийшло на думку само собою. Мартин - так стали звать кота. Кошеня має дуже гарний апетит. Рідко перебирає харчами. З того маленького пухнастика виріс гарний котяра. Зараз він водить дружбу із сусідським котом Тімохою. Оскільки, обидва чималенькі, то тримають в острасі  всіх вуличних котів, і навіть невеличких собак. А взагалі то, він не бойовий, не терпить коли його гладять чужі. Безмежно любить своїх домашніх, віддячує їм теплом і муркотінням. Коли Наталка перебуває в столиці, за Мартином доглядає її мама. Вони разом чекають на свою дорогу дівчинку, підтримуючи тепло та затишок в рідній оселі.

Працює не покладаючи лап...

Ну яка бібліотека може похвалитися таким невгамовним кадром?

Арчибальд фон Крамарович - компаньйон нашого системного адміністратора - за день встигає обійти та перевірити роботу не лише бібліотечної техніки, а й обслужити кількох відвідувачів. Крім того, обов'язковим є відвідування живого куточку бібліотеки. Особливо Арчі не рівно дихає до нашого кролика Роні, навіть якщо той в клітці, то неодмінно загляне до нього. Ну, а коли Роні теж гуляє бібліотекою, то шаленним перегонам немає краю.

Допоможе заповнити деякі документи та переглянути свіжу пресу. А головне, це щось перекусити (кишкоблуд ще той)))) Ну в цьому йому ніхто не відмовляє, адже рідко хто може встояти перед цим милим, симпатичним, шаленно повортким створінням з безкраїми очима.

І, взагалі, весела домашня тваринка любить дітей. Заряджає оптимізмом і бадьорістю працівників бібліотеки на весь день.  Є такий напрям - кішкотерапія, – це один з найбільш популярних методів лікування тваринами. А в нашій бібліотеці є арчітерапія - напрям дарування тепла та позитиву всім присутнім!