Мопс повертається....

Минулого року один з наших відвідувачів завітав до бібліотеки з маленьким симпатичним та дуже кумедним цуценям мопса. Денис з такою гордістю та запалом розповідав про свого улюбленця, що не можливо було не закохатися в це чудо природи. Тож, один з наших системних адміністраторів вирішив теж завести собі мопса. 
Довго ми чекали, поки таки побачили Арчі, але воно того було варто. Гарненький, веселий, активний - він став улюбленцем нашої бібліотеки. Абсолютно все, що він знаходить, пробує на зуб, надзвичайно грайливий. Завжди, там, де з'являється Арчі, все навкруг наповнюється веселощами та гарним настроєм. 
Мопс — стародавня китайська порода. У ранніх китайських рукописах згадуються «квадратні, низькі собаки з короткою мордою». У Китаї існували собаки «Ха Па» і «Ло Цзе». Ці два різновиди були дуже схожі і розрізнялися тільки за довжиною шерсті. «Ха Па» були довгошерстими. Ймовірно, предками мопсів були «Ло Цзе», які були схожі на пекінесів, але мали коротку шерсть. Мопси були собаками знаті і утримувались в багатих будинках. У ті часи у мопсів ще не було настільки глибоких зморшок, але проявлявся чіткий малюнок складок на лобі, що нагадував ієрогліфи. Саме тому зморшки на лобі мопса називали імператорським знаком. Мопси потрапили до Франції з турецьким флотом в 1553 році. Пізніше ця порода стала улюбленою і в Нідерландах, де її колір був аналогічним з кольором правлячого дому Оранських. Коли Вільгельм III Оранський став англійським королем, він і його дружина Марія II привезли в 1689 році мопсів з Нідерландів. Ця порода була дуже популярна близько двох століть. Але поступово мопсів ставало менше. У 1864 році для англійської королеви Вікторії, яка забажала мати у себе цю породу, насилу розшукали одного собаку. Через 20 років був створений перший клуб любителів мопсів і завдяки йому порода почала поліпшуватися та набувати тих стандартів, які донині поціновуються в цих собаках.