понеділок, 10 червня 2019 р.

Везунчик Боня

Декоративна кроличка Буся
Чи любите ви кроликів? Звичайно, скажите ви. І справді, як можуть не подобатися ці пухнасті вухані? Відвідувачі бібліотечного міні-зоопарку із задоволенням приймають участь в догляді за ними: приносять корм, траву, годують, чистять клітки, граються.
До недавнього часу, тут була лише одна кроличка Буся. Дуже симпатична, доглянута з неймовірно приємною на дотик шубкою. Вона надзвичайно комунікабельна, бо хто б не завітав до живого куточку, вона обовязково висовує свою мордочку, для того, аби її погладили. А коли її час від часу випускають погуляти бібліотекою, вона бігає між дітками, тим самим приносить останнім безліч позитивних емоцій. А нещодавно до живого куточку принесли невеличкого, занедбаного та боязливого кролика. Не одні руки він пройшов, перед тим, як потрапив до бібліотеки. На перший погляд він здавався хворим, та насправді був захарчованим та не доглянутим. Малорухливий, худенький, що можна було відчути найменші кісточки, його шерсть наскільки була збита, що більше була схожа на битий валянок. 
Після того, як його покупали, вичесали, постригли, відвезли на прийом до ветеринара, він почав нове життя. Місяць регулярного догляду: їжа, вітаміни, прогулянки та чистота в клітці і Боня (так назвали нового мешканця бібліотекарі) перетворився на пуснасте симпатичне кроленя. З кумедними вушками, пухнастими щічками та чорними як вуглинки оченятами - він став справжньою окрасою міні-зоопарку. І коли його випускають, то із задоволенням стрибає бібліотекою і дає себе погладити, чим радує кожного відвідувача. Та хто зна як би склалася доля цього маленького кролика, як би він не потрапив до турботливих рук бібілотекарів.


ДО



ПІСЛЯ






пʼятниця, 26 квітня 2019 р.

Творити добро - чудово.

Багато хто хотів би мати вдома якусь тваринку, але мало хто готовий за нею як слід догрядати. Та краще прийти до бібліотеки, щоб поспілкватися та ближче пізнати друзів наших менших, а ніж придбати, а згодом думати кому віддати, а ще гірше викинути на вулицю.
 Багато хто відвідуючи бібліотечний зоопарк, охоче годує тутешніх мешканців, та менша кількість тих, хто принесе їм харчів. Та здається це набагато простіше - інколи побалувати смаколиками тваринок - доглядати щодня за якими не треба.
Багато то приходить до мінізоопарку з метою погратися з маленькими пухастиами, але дуже мало тих, хто готовий прийняти активну участь в догляді за ними. А саме: прибрати клітки, принести води, почесати...
Та все ж таки радує те, що хай не багато, але активні відвідувачі є. І бібліотеарі та всі до єдиного мешканці бібліотчного зоопарку безмежно їм ВДЯЧНІ. Ця стаття є черговою відповіддю-подякою за вклад в повноцінне існування мінізоопарку Святославу Свищ (ДС №39), Вікторії Сокур та Анюті Тимченко (Олсандрйський колегіум). Неодноразово ці діти приносили харчі черепахам, гризунам, папугам. А Вікторія із задоволенням самотужки наводить порядок та чистоту в клітках. Вона має чудові успіхи в навчанні, дуже скромна та приемна дівчина. Маючи вдома декілька улюбленців, за якими дуже гарно доглядає сама, знаходить час і для бібліотечних тваринок. Анюта - весела, комунікабельна, неймовірно активна дівчинка - окрім успіхів у школі, відвідує творчі гуртки, де також має свої досягнення, часто відвідує бібліотеку, читає, приймає участь у бібліотчних святах. 
Вікуля наводить порядок у морських свинок-
Джорджиї та Клеопатри
Святослав приніс харчі гризунам
Анюта та чергова порція смаколиків для тваринок

понеділок, 15 квітня 2019 р.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

У вас є домшні улюбленці? А чи відзначаєте ви їх іменини? Часто власники тваринок навіть незнають точної дати народження своїх підопічних. Та якщо вже вони є членами вашої родини, то ви маєте володіти цією інформацією.
В дитячій бібліотеці як приносять на постійне проживання тваринок, так і беруть до себе. Хоча другий варіант набагато рідше трапляється, та все ж таки має місце. Бібліотекарі проводять постійно розяснювальну роботу щодо відповідальності та правильного догляду за тими чи іншими улюбленцями. Адже часто трпаляється так, що дитина спонтанно придбає якогось чотирилапого, а внаслідок неправильного догляду, її тривалість життя його набагато менша ніж пишуть в літературі. Тож, важливо, спочптку вивчити звички та потреби тваврини.
Сьогодні для нас незвичайний день. Рівно рік тому назад в мешканців живого куточку хомяків Інь та ян зявились на світ малеснькі хомячки. Всі вони отримали нові сімї - відвідувачів бібліотеки. І одна з них - Джесі (саме таке імя дала своїй маленькій улюбленці постійна відвідувачка бібліотеки та зоолюбителька Вікторія) - сьогодні відзначає свій перший ювілей. Смаколиками та вітаннями радували її господарі цього дня.

середа, 6 березня 2019 р.

Маленькі гості

Черговий раз висловлюємо нашим щедрим відвідувачам, любителями друзів нашим менших, велику вдячність. Сімя Гулих завітали до живого куточку бібліотеки.

неділя, 3 березня 2019 р.

І знову джунгарик

Доволі часто гості бібліотеки приносять тваринкам різноманітні корма: зерно гризунам, гранули черепахам, просо папугам, сіно, капусту, яблука, морву та ін. Щиро вдячні бібліотекарі кожному щедрому відвідувачу.
Сьогодні бібліотечний мінізоопарк поповнився ще одним мешканцем. Ним виявився джунгарський хомячок Чіп. Він прибув з хорошої родини, відвідувачів бібліотеки. Дуже швидко призвичаївся Чіп до нової теплої та затишної домівки. Лише дивно поглядував на численних відвідувачів, що постійно заглядували до нього, порушуючи звичний йому покій. Та він ладен був щохвилини визирати з віконця своєї нірки за ради цілої коробки смачного корму.
     

 

пʼятниця, 25 січня 2019 р.

Білка дегу


Неймовірно активна та кумедна мешканка нещодавно зявилася в бібліотечному зоопарку. Нею виявилася декоративна білка дегу на імя Анфіса.
Білка дегу (Octodon degus) – миле звірятко. Він дуже схожий на білку, але тільки з хвостом тушканчика. Родом звірок з Чилі. На батьківщині він має ще одну назву – чагарникова щур.
Доросла тварина виростає до 35-40 см включаючи хвіст і вагою до 300 р. За неналежні умови утримання звірятко виростає більш дрібний. Екзотична тваринка не має специфічного запаху, властивого гризунам. Ще одним плюсом є її неспання вдень і сон вночі. А також дегу товариський, легко приручаємо і дуже грайливий.
Ще у дегу є одна дуже цікава особливість. Якщо її зловити за хвіст і не відпускати якийсь час, то вона скидає шкіру і тікає. Вона відгризає частину хвоста, яка залишилася без шкіри. Рана гоїться в короткі терміни, але звір вже не зможе стрибати з такою ж легкістю. У природі ця особливість дозволяє їй вижити. Та ми цього перевіряти не будемо, а просто отримувати насоловіду спостерігаючи за цим створінням.