вівторок, 26 січня 2016 р.

Поява кролика Роні в бібліотеці

23 вересня до бібліотеки завітала Аміна (відвідувачка дитячої бібліотеки). З собою принесла червону клітку, а в ній чарівне, миле кроленя. Його неможливо було не полюбити. Причиною відмови від домашнього улюбленця стала алергія молодшого братика. Це все зрозуміло, та все ж мимо волі згадуєш слова видатного письменника та поета Франції Антуана де Сент Екзюпері.
Ну не будемо про це.
Тож, потрапивши до бібліотечного зоопарку, став найпопулярнішим його мешканцем. Спочатку тихенько сидів, жував сінце, ну це - поки звик. А через декілька днів спробували його випустити розім'яти лапи. Невпевнено та боязно Роні подорожував лише біля своєї клітки. Кожного разу, коли хтось заходив до естетичного відділу, він швиденько заскакував до клітки.

Кролики це не тільки цінне хутро...

Саме цими словами хотілося розпочати розповідь про нового мешканця бібліотечного міні-зоопарку. З його появою, здається, пожвавилось все навкруги. На перший погляд, таке сіреньке непримітне зайченя змогло перевернути мою уяву про кроликів. Адже їх звикла бачити в клітках на селі - сором'язливі, пухнаті, спокійні.
Роні, саме так звуть маленького декоративного кролика, подарованого бібліотеці її відвідувачами. Принесли його в досить тісній для його розмірів клітці, але згодом його помешкання збільшилося. Та незважаючи на це, всеж таки йому тіснувато, адже хочеться і побігати, і побавитися... Час від часу Роні отримує свободу дій та розважається, ганяючи бібліотекою. Але не одразу він став таким жвавим та сміливим. Та про все поступово...