пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Сонячна Кімната "Містер Роні"

Продовження. Початок: ГуччіГоша. Дарвін. 
Слава про Сонячну Rімнату ширилися світом. Всі почали цікавитися умовами проживання, харчуванням та наявністю вільного WI-FI доступу . Полетіли телеграми, меседжі з проханням забронювати вільні місця. Нові мешканці Сонячної кімнати не забарилися. Саме за допомогою всесвітньої мережі, тут з’явився декоративний кролик. Його попередня власниця замовила для нього місце постійного проживання. Сюди містер Кролик прибув із здоровенною валізою. Спочатку він соромився та боялося власної тіні. Згодом він відчув в собі нові якості. Кролик став запальним та енергійним, тому часто починав «качати свої права». Він розмахував своїм закордонним паспортом і вимагав називати його містер Роні. Кролик почав перебирати харчами та вимагав заморських трав і фруктів. Зійшлися на тому, що кожного ранку йому будуть видавати запашне сіно, солодку морквину та листочок білокачанної капусти. Такого нахабства не витримав один з мешканців Сонячної Rімнати.

пʼятниця, 4 листопада 2016 р.

Світ не без добрих людей...

В наш нелегкий час непросто утримувати хоча б одну домашню тваринку, не говорячи вже про декількох. А враховуючи, що в бібліотечному мінізоопарку мешкає з десяток тваринок, то можна уявити наскільки це витратно та займає немало часу. Кожен з них вимагає до себе максимум уваги:  і годування, і прибирання, щодене  підримування чистоти в клітках та акваріумах, профілактичні щеплення та гігієнічні процедури. Трапляється, що тваринки можуть захворіти, що тоді робити?!!!
Та все ж.таки світ не без добрих людей. Говорячи так, я маю на увазі помічників-відвідувачів. Дехто допомагає з харчуванням, дехто з прибиранням.

понеділок, 31 жовтня 2016 р.

Сонячна Кімната.Оповідта третя "Дарвін"

Продовження. Початок: Гуччі. Гоша.
Скоро про цю затишну кімнату дізналася морська свинка Дарвін. Він був триколірний – білий з чорними та рудими плямами, доволі вгодований та дружелюбний. Тваринка мовчки оселилася на нижньому ярусі кімнати, ближче до тепла. Він цілими днями жував свої харчі. Особливо полюбляв солодкі яблука і моркву, тоді він аж кряхтів від задоволення. Дарвін нерідко позував перед фото та відео камерами, та ніколи тим не хвалився. Його навіть пізнавали перехожі, коли він вибирався на прогулянку чи відвідував Айболіта. А слава до нього прийшла після підписання контракту з рекламним агентством «Бібліостиль», для якого Дарвін був талісманом.
Далі буде...

вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Сонячна Кімната.Оповідка друга. "Гоша"

Продовження. Початок тут.
Гоша був юним, нерозумним лимонного кольору пташеням. Але навіть в своєму юному віці Гоша вже пережив нервоне потрясіння. Після пташиного ринку, він недовго прожив у затишній міській квартирі. Забудькуваті хазяїни залишили відчиненим вікно, а допитливий папужка, не довго думаючи гайнув на зустріч пригодам. І пригоди не стали на себе чекати. Він мріяв побачити світ, та світ зустрів його недоброю котячою мордою. Папужка з переляку не зрозумів, як йому вдалося врятуватися. Виявилося, що одна незнайома Сорока, із пташиної солідарності, допомогла вирватися з пазурів вуличного хижака.

понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Кот метит территорию... Что делать?

Несмотря на всю нашу любовь и привязаность к своим любимцам, проблем не избежать.
Никогда не задумывалась над этим вопросом, пока не столкнулась с проблемой. Десять лет жил себе кот, не доставлял особых проблем. И тут тебе на...
Так что же делать???
Перечитав множество статей, пришла к выводу, что совсем не правильно веду себя со своим питомцем. Особый интерес вызвал совет "Теперь нужно стать котом самому и начать шипеть...")))
Но некоторые советы были полезны. Хочу поделиться с вами одной из удачных, на мой взгляд, статьей. Как отучить его делать ЭТО? А также - как устранить последствия?
Надеюсь, что прочитав все это вы справитесь с проблемой (если такая есть).
Удачи и терпения!!!

четвер, 6 жовтня 2016 р.

Сонячна Кімната.Оповідка перша "Гуччі"

В одній Сонячній кімнаті, на самому видному місці стояв скляний будиночок. Його мешканці, бундюжні та пихаті Риби, цілий день займалися своїми справами. Вони ніколи не дружили між собою, не розмовляли, не ділилися новинами, і навіть не знали, що у старенького діда Сома скоро поважний ювілей. И все б було нічого, якби одного разу не трапилася чудна подія.
 Серед білого дня простір кімнати наповнився гамірним криком. Поряд із скляним будиночком з’явився металевий, з блискучими брязкальцями і дерев’яними гойдалочками. Кумедне створіння з червоними щічками на ймення Гуччі порушило спокій тутешніх мешканців. Гуччі була папугою, але не простою. Її дід Корелла плавав на великому пароплаві з високою трубою по Середземному морю. Цілими днями папуга розповідала рибкам морські історії. Вона трясла своїм гарненьким чубчиком, клялася в правдивості своїх оповідок. Але Риби, зайняті своїми нагальними справами, її не слухали рівно до тих пір, поки у горластої Гуччі не з’явився однодумець – хвилястий папужка Гошик...

середа, 5 жовтня 2016 р.

4 ЖОВТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ТВАРИН


У далекому 1931 році в італійській Флоренції зібралися на міжнародний конгрес захисники природи та їхні прихильники, які і прийняли рішення започаткувати відзначення 4 жовтня Всесвітнього дня захисту тварин. Ця ідея сподобалася всім, і підтвердженням тому є той факт, що в 2008 році в 66 країнах у цей день пройшли різноманітні акції та заходи, присвячені тваринам. В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року.
Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин.
В Україні цей день відзначається приблизно з 2000 року. Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.
Дитяча бібліотека закликає всіх берегти та піклуватися про "друзів наших менших", оскільки кожна тваринка потребує нашої уваги.
 З нагоди свята, було розпочато написання оповідок про мешканців бібліотечного мінізоопарку. Тож, чекайте та читайте на блозі.

понеділок, 29 серпня 2016 р.

Літо. Сонце. Спека.

Літні спекотні дні змушують нас шукати прохолоди біля водоймищ, подорожувати, відвідуючи різні місця як нашої країни, так і за її кордонами (у всякому разі ті, хто має таку змогу). Та скільки  б ми не мандрували, все одно повертаємось до рідного дому, де все своє, рідне... Тут також є можливість вдало та з користю провести вільний час. Дитяча бібліотека ім. Ю. Гагаріна завжди чекає на своїх відвідувачів - і влітку, і взимку. Та в літню спеку тут особливо приємно знаходитися. Особлива архітектура споруди забезпечує прохолоду навіть в найжаркіші дні. Крім того, тут завжди є чим себе зайняти: читання, спілкування з однолітками, інтернет зала, ігрова кімната, Kineсt-зона і звісно, міні-зоопарк, бібліотеки. Великою популярністю користується ця частина бібліотеки, оскільки живе спілкування з природою незамінне. Непосидючий кролик, кумедний щур, дзвінкоголосі папуги, хом'ячок та інші мешканці додають відвідувачам бібліотеки позитивного настрою на довгий час.


субота, 4 червня 2016 р.

"Аліса в книжковій країні чудес"


І знову поповнення в бібліотечному міні-зоопарку. Знайомтесь  - нова мешканка - маленьке сіреньке декоративне щуреня. Її подарувала нам учениця однієї із сусідніх шкіл, яка має вдома сімю крис. Іх потомство вона роздає у хороші руки. Дівчинка запропонува нам одну тваринку. Коли ми побачили Алісу (саме так її назвали), то були зачаровані нею. Оченята,  як вуглинки, крихітні рожеві лапки та неймовірна біла пляма, яка протягується вздовж усього пузика. Звірятко виявилося ніжним і лагідним. Навіть ті, хто раніше боявся  крис та мишей, з радістю беруть Алісу в руки. Кумедна, щоранку застрічає нас, зависаючи лапками на стінках клітки або виглядаючи з віконця свого будиночку.  А найголовніше, не перебірлива у їжі. Ість все і завжди. Навіть, якщо вже не голодна, то хапає смаколики та ховає їх на майбутнє.

субота, 12 березня 2016 р.

Бібліо-Енджи

 Нещодавно в живому куточку нашої бібліотеки зявилася нова мешканка. Анджеліна - таке імя отримала малесенька самочка хом'яка. Біленька, з сіруватою голівкою, тендітна, з
вугільно чорними оченятами, заворожила всіх. Їй лише місяц, але вона вже добре харчується та активно вивчає своє нове помешкання. Відвідувачі, діти, приділяють їй чимало уваги, то ж вона в нас справжня зірка, хоча на екрані ще не засвітилася на відміну від інших мешканців бібліотечного міні-зоопарку. Але, я гадаю, в неї все ще попереду. Хом’яки, як це не дивно, прекрасно розрізняють інтонації людського голосу і з часом вміють безпомилково визначати, хто саме перед ними – господар або ж незнайома людина. Більш того, ці тварини чудово розуміють, коли їх хвалять, і коли ними незадоволені. Тож, маю надію, що наша Енджи також буде досить кмітливою та швидко адаптується до нового середовища. Більше про догляд та утримання хом'ячків читайте тут.

четвер, 11 лютого 2016 р.

З серії "Домашні улюбленці наших користувачів"

Уже котрий рік поспіль на базі нашої бібліотеки проходить практику студентка Наталія Калабіна. Вона є нашою постійною і давньою читачкою. З дитинства мріяла про бібліотечну справу, то ж вступила до Олександійського училища культури, а по закінченню продовжила навчання в Київському національному університеті культури та мистецтв. Цього року також прибула до нас на виробничу практику. Та хочу розповісти про її домашнього улюбленця. Рік тому, а саме 1 березня на світ з'явилося чарівне пухнате створіння - кошеня. Наталя, не задумуючись, забрала його до себе. Беручи до уваги місяць його народження,  ім'я прийшло на думку само собою. Мартин - так стали звать кота. Кошеня має дуже гарний апетит. Рідко перебирає харчами. З того маленького пухнастика виріс гарний котяра. Зараз він водить дружбу із сусідським котом Тімохою. Оскільки, обидва чималенькі, то тримають в острасі  всіх вуличних котів, і навіть невеличких собак. А взагалі то, він не бойовий, не терпить коли його гладять чужі. Безмежно любить своїх домашніх, віддячує їм теплом і муркотінням. Коли Наталка перебуває в столиці, за Мартином доглядає її мама. Вони разом чекають на свою дорогу дівчинку, підтримуючи тепло та затишок в рідній оселі.

четвер, 4 лютого 2016 р.

Працює не покладаючи лап...

Ну яка бібліотека може похвалитися таким невгамовним кадром?
Арчибальд фон Крамарович - компаньйон нашого системного адміністратора - за день встигає обійти та перевірити роботу не лише бібліотечної техніки, а й обслужити кількох відвідувачів. Крім того, обов'язковим є відвідування живого куточку бібліотеки. Особливо Арчі не рівно дихає до нашого кролика Роні, навіть якщо той в клітці, то неодмінно загляне до нього. Ну, а коли Роні теж гуляє бібліотекою, то шаленним перегонам немає краю.
Допоможе заповнити деякі документи та переглянути свіжу пресу. А головне, це щось перекусити (кишкоблуд ще той)))) Ну в цьому йому ніхто не відмовляє, адже рідко хто може встояти перед цим милим, симпатичним, шаленно повортким створінням з безкраїми очима.
І, взагалі, весела домашня тваринка любить дітей. Заряджає оптимізмом і бадьорістю працівників бібліотеки на весь день.  Є такий напрям - кішкотерапія, – це один з найбільш популярних методів лікування тваринами. А в нашій бібліотеці є арчітерапія - напрям дарування тепла та позитиву всім присутнім!



вівторок, 26 січня 2016 р.

Поява кролика Роні в бібліотеці

23 вересня до бібліотеки завітала Аміна (відвідувачка дитячої бібліотеки). З собою принесла червону клітку, а в ній чарівне, миле кроленя. Його неможливо було не полюбити. Причиною відмови від домашнього улюбленця стала алергія молодшого братика. Це все зрозуміло, та все ж мимо волі згадуєш слова видатного письменника та поета Франції Антуана де Сент Екзюпері.
Ну не будемо про це.
Тож, потрапивши до бібліотечного зоопарку, став найпопулярнішим його мешканцем. Спочатку тихенько сидів, жував сінце, ну це - поки звик. А через декілька днів спробували його випустити розім'яти лапи. Невпевнено та боязно Роні подорожував лише біля своєї клітки. Кожного разу, коли хтось заходив до естетичного відділу, він швиденько заскакував до клітки.

Кролики це не тільки цінне хутро...

Саме цими словами хотілося розпочати розповідь про нового мешканця бібліотечного міні-зоопарку. З його появою, здається, пожвавилось все навкруги. На перший погляд, таке сіреньке непримітне зайченя змогло перевернути мою уяву про кроликів. Адже їх звикла бачити в клітках на селі - сором'язливі, пухнаті, спокійні.
Роні, саме так звуть маленького декоративного кролика, подарованого бібліотеці її відвідувачами. Принесли його в досить тісній для його розмірів клітці, але згодом його помешкання збільшилося. Та незважаючи на це, всеж таки йому тіснувато, адже хочеться і побігати, і побавитися... Час від часу Роні отримує свободу дій та розважається, ганяючи бібліотекою. Але не одразу він став таким жвавим та сміливим. Та про все поступово...