В Сонячну кімнату прийшла весна. Що тут зчинилося? Крольчиха Буся почала викидати свої речі з будиночка, наводити так чистоту. «Караул! Караул!», - кричав папужка Гучі, - «неподобство!». Його трішки приструнив хвилястий папужка Гоша. «Не хвилюйтеся, сусіде! Всі жінки такі, адже весна кличе їх чепуритися». Всі жителі Кімнати знали, яка Буся модниця. Вона завжди хоче бути в центрі всіх подій. Найбільше не задоволена поведінкою сміхотунки Бусі була стара хомячиха Яна. Вона так довго жила і перебачила стількох сусідів, але таких галасливих ще не було. Старенька виховала багато синочків і донечок, онуків, і тепер їй хотілося тиші і спокою. Вона цілими днями спала і зневажливо щурилася, коли її будили. Так, її дратував молодий ентузіазм Бусі, яка цілими днями жувала, стрибала і торохтіла своїм крамом. Але ще більше Яну турбувала нова жителька з першого поверху шиншила Шила.
З перших днів проживання Шила усамітнилася в своєму багаторівневому будиночку. «Багачка», зло подумала хомячиха. Але одного дня вони зустрілися поглядами. Яна прискіпливо дивилася у величезні очі шиншили, наповнені дитячою довірою і розумом. Ці очі випромінювали життєву силу і здоров’я. «Вона мені не ворог», подумала Яна і знову заснула.
