суботу, 24 червня 2017 р.

Сонячна Кімната "Хомяк-турист"

Продовження. 
Початок: Гуччі. Гоша. Дарвін.

Йшов час, жителі Сонячної Кімнати жили кожен своїм життям. І ніби то всі звикли до того, що сусідів ставало все більше. Як тут з’явився ну зовсім незвичайний мешканець. Це був джунгарський хом’ячок на імя Чіп. Чому незвичайний запитаєте ви, адже тут вже проживає один джунгарик Дейл. А відрізнявся він тим, що був таким вреднюкою, яких світ не бачив. З самого початку зустрічі з місцевими жителями, він торохкотів зубами, чмихав і клацав ними, як навіжений. Чіп раніше проживав у квартирі однієї з багатоповерхівок. Його господиня, завжди зайнята своїми клопотами, часом не звертала на нього уваги. Він затамував на неї образу і більше нікому не довіряв, тому став злим і сварливим. Щоб дошкулити господині, джунгарик почав ховатися в шпарини і сидів там цілими днями, як мишка. Господиня, згадавши про нього, шукала, гукала, та марно. Зголоднівши, Чіп повертався додому. Господині це набридло і в один пасмурний день вона виставила Чіпа з речами на вулицю. Хом’ячок, за короткий час, змінив не одне помешкання, але маючи нестерпний характер, довго ніде не засиджувався. Нові господарі швидко виставляли його за двері. І от, випадково, він потрапив до Сонячної кімнати. З перших днів він почав сваритися з місцевими жителями. А джунгарика Дейла та декоративного щура Аліску взагалі обізвав дикунами. Дейл, маючи добре серце і лагідну вдачу, умовив Аліску потім не сваритися з гостем, а дати час тому освоїтися. Але Чіп, розварившись зі всіма жителями, знову взявся за своє - подався в мандри коридорами та тунелями. Довго чи ні бовтався Чіп, але замерзши та зголоднівши, повернувся до своєї нової затишної домівки. Він заліз у свій будиночок і там на самоті цокотів зубами чи то від холоду, чи від злості. Виходив із домівки тільки вночі. Попоївши, він довго бігав по карусельці, виміщуючи всю свою злість на ній. В нічній тиші шурхіт каруселі та дряпання його маленьких нігтиків лунко розносилося по кімнаті. Сонним мешканцям снилися жахіття… Йшли дні. Чіп залишався непривітним та набурмосеним до всіх мешканців Кімнати. Він вже не тікав зі свого будиночка. Але почав зпідтишка спостерігати за сусідами. З неабияким апетитом вживав смаколики, якими його пригощали. Та вдячності від нього ніхто так і не чув. Навіть містер Роні зі своїми англійськими манерами не зміг переконати його. І тільки нічний скрегіт карусельки наводив на сонних жителів страх. Черепасі Марії снився страшний сон, ніби вона потрапила у лабіринт і ніяк не може знайти виходу.
Далі буде...

Немає коментарів:

Дописати коментар